Гетьманський край

Середа, 26.07.2017, 21:48

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Мої статті

За написами і зображеннями ідентифіковано загублений дзвін Мазепи ГербМазепи

За написами і зображеннями ідентифіковано загублений дзвін Мазепи


ГербМазепи

Влітку цього року кандидат історичних наук, старший викладач історичного факультету Московського університету Аркадій Тарасов виявив на дзвіниці Микільського кафедрального собору міста Оренбург давно зниклий дзвін “Голуб”, відлитий у 1699 році на замовлення Івана Мазепи для Воскресенської церкви Батурина. Виготовив пам’ятку відомий майстер з Глухова Карп Балашевич.

Дзвін отримав свою назву через рельєфне зображення голуба зі складеними крилами. Крім птаха виріб прикрасили зображенням людини з булавою (можливо, умовний портрет самого Мазепи), сюжетом Воскресіння Христового та різноманітними орнаментами, включаючи поясок ангельських голівок. Тут же у пишному бароковому картуші містився герб в оточенні абревіатури І.С.М.Г.В.Е.Ц.П.В.З. (Іоанн Степанович Мазепа, Гетман Войска Его Царского Пресветлого Величества Запорожского).

У 1708 році гетьманська столиця була зруйнована московським військом, а дзвін потрапив у Домницький Різдво-Богородицький монастир на Чернігівщині, де й загубився серед інших дзвонів. Повторне відкриття “Голуба” сталося 1927 року завдяки чернігівському етнографу Борису Пилипенку. Науковець зробив детальний опис знахідки і доповів про це на одному з засідань Історичної секції ВУАН у Києві 1929 року.

На хвилі інтересу дзвін був перевезений у Чернігівський історичний музей, де й експонувався у вестибюлі музейного будинку до початку Другої світової війни. Олександр Оглоблин, який бачив дзвін у Чернігові 1930 року, присвячує йому окремий підрозділ своєї монографії “Гетьман Іван Мазепа та його доба” (Нью-Йорк-Париж-Торонто, 1960; Записки НТШ, том 170). “Чи пережив він чернігівську воєнну руїну 1941 р. — нам невідомо”, з сумом відзначає Оглоблин і робить єдине, що в змозі – публікує фото пам’ятки, отримане колись від Пилипенка: “Годі й казати, що це, хоч трохи деформоване часом, а може, й щербинами долі, виображення дає нам автентичний, документально датований портрет Мазепи наприкінці XVII ст., на межі двох періодів його державно-політичної та культурної діяльности”.

Повернення теми “Мазепиного дзвону” в українську історіографію сталося ще кілька років тому, коли чернігівський історик Олександр Коваленко опублікував у журналі “Пам’ятки України” (№ 3, 2008) невидану статтю репресованого Бориса Пилипенка “Видатна пам’ятка вкраїнського людвісарства (Мазепин дзвін)”. Рукописний оригінал тексту зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ф. Х., спр. 17954).

І от, нарешті, сенсація з Оренбурга…

Два дзвони кінця XVII століття Аркадій Тарасов виявив на дзвіниці Микільського собору ще у травні цього року, однак детально оглянути їх не зміг. Ні служителі Оренбурзької єпархії РПЦ, ні місцеві краєзнавці нічого про походження виробів не знали. Відомо лиш, що у 1945 році нововідкритому після кількалітньої перерви приходу якихось два дзвони виділив Евакобанк, а ще три – Росснабзбит. Звідки вони їх взяли – невідомо досі.

За два місяці дослідник повторно оглянув один з дзвонів, зокрема з того боку, куди не міг дістатися раніше. Описані Пилипенком зображення та тексти повністю співпали і сумнівів більше не лишалося: батуринський дзвін знайшовся!

Про подальшу долю раритету поки щось говорити важко. Нині дзвін не використовується, бо втратив язик і має тріщину.

За матеріалом http://www.hist.msu.ru

Категорія: Мої статті | Додав: админ (15.11.2015)
Переглядів: 247 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайту

Категорії розділу

Мої статті [82]

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0