Про «імперію Поплавського» або Відкритий лист міністру культури України Євгену Нищуку
Музейна громадськість України, обурюючись призначенням заступником міністра культури Лесі Островської-Лютої – «баришні з найближчого оточення олігарха Ахметова», – виходила з презумпції невинуватості самому міністрові Євгенові Нищуку: його, типу, ввели в оману або змусили піти на це призначення. Однак, деякі факти з діяльності міністерства культури вже при новому очільнику ставлять під сумнів цю версію, і на жаль, викликаютьсумнівиу щирості самого міністра.
Як відомо, у зв’язку зі складною економічною ситуацією урядом і ВР України було переглянуто Державний бюджет на 2014 рік з метою зменшення бюджетних витрат. Було скорочено багато нагальних видатків. До прикладу:по лінії Міністерства охорони здоров’я на лікування онкохворих дітей було залишено лише 50 млн. грн.,ався державна служба МОЗ з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань отримала на свою діяльність усього 2 942,5 тис. грн.
У той же час виділені ще попередньою владою майже 4 млн. грн. (3700 тис.) на «Крок до зірок» М.Поплавського залишилися недоторканими (нагадаємо,що розпорядник І рівня цими коштами – Апарат міністерства культури). Через те, що цей «Крок», як багатьма підозрюється,євеличезним «розпілом» бюджетних коштів, вже кілька років намагалися боротися з виділенням на нього грошей чимало депутатів Верховної Ради, причому з різних політичних сил, починаючи з В.Яворівського і закінчуючи Г.Герман.
До виконання бюджетної програми «Крок до зірок» кінцевий розпорядник бюджетних коштів, а ним виступають структури, підпорядковані ректорові Київського національного університету культури і мистецтв – КНУКіМ – М.Поплавському, може залучати будь-яких суб’єктів економічної діяльності. І ось тут варто придивитися доприватнихфірм, що очолюються деякими особливо наближеним до Поплавського особами.
Зайцева Анастасія Вікторівна, яка числиться деканом юридичного факультету КНУКіМ, є водночас керівником приватної фірми ТОВ «Укрконцерт» (ОКПО 32208732, рег. № 10701050001020241), що зареєстрована Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією 02-06-2006 за адресою М.Київ, Печерський р-он, вул.Івана Кудрі 22-А, тел.529-98-33. Види діяльності фірми: «театральна та інша мистецька діяльність».
Тетяна Василівна Поляшенко виступає в якості керівника аж двох приватних фірм: ТОВ «Кропива» і ТОВ «Шоу-Олімп». ТОВ «Кропива» (ОКПО 36001742. рег.№10741070001030549) зареєстрована Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 09-07-2008за адресою М.Київ, Шевченківський р-он, вул.Володимирська, буд.42; тел.2781167.Види діяльності: «театральна та інша мистецька діяльність».
Друга фірма, керівником якої числиться Т.В.Поляшенко, ТОВ«Шоу-Олімп» зареєстрованаПечерською районною у м.Києві державною адміністрацією 02-06-2006 за адресою М.Київ, Печерський р-он, вул.Щорса 36 б (це адреса новобудови на земельній ділянці, що належить державному КНУКіМ), тел.2850719.2850722.Види діяльності: «театральна та інша мистецька діяльність».
Т.Поляшенко, котра розпочинала свою кар’єру як помічниця Поплавського, - одна з найбільш наближених до «співаючого ректора» осіб, була довіреною особою М.Поплавського і на виборах 2012 і на виборах 2013 р. До недавнього часу Т.В.Поляшенкочислилась заступником декана юридичного факультету КНУКіМ, наразі єдоцентом кафедри теорії та історії держави і права КНУКіМ.
Ще одна віддана співучому ректору соратниця:Світлана Андріївна Легка. Наразі вона рахується доцентом кафедри режисури Інституту кіно і телебачення КНУКіМ. Однак, у освоєнні тих самих мільйонів бюджетних коштів її роль, схоже,далеко не остання. С.Легка є керівником приватного ТОВ «Укртурконцерт», зареєстрованого Печерською районною в м.Києві державною адміністрацією за адресою: м.Київ, вулКіквідзе 13-а кв.42, тел. 284-74-65 (рег.№ 10707770004021069), вона також є президентом ТОВ «S.A.L.- Show», що надає послуги з організації корпоративів, але - головне!- директором дитячого телевізійного конкурсу «Крок до зірок». Як то кажуть: картинка склалася. Втім не повністю.
Ще одна багатостаночниця: Інна Костиря -та сама«права рука Поплавського», яку 11 квітня 2014 р. було призначено генеральним директором Національного Палацу «Україна».
Ви можете запитати: ну а до чого тут міністр культури Є.Нищук, якщо Палац «Україна» підпорядковується Державному управлінню справами при Президентові України, а не міністерству культури? Не будемо поспішати, а подивимося на нового гендиректора «України» поближче.
Інна Олександрівна Костиря, яка подібно до Т.Поляшенкорозпочинала кар’єру помічницею М.Поплавського, до призначення на посаду генерального директора Палацу «Україна» пройшла низку випробувань «на вірність» своєму шефові: вона була довіреною особою під час передвиборчих баталій «ректора, що співає» 2012 і 2013 років. Виконувала низку доручень, перебуваючи на різних керівних посадах Київського національного університету культури і мистецтв: завідуючого кафедри міжнародних відносин, директора Інституту журналістики і міжнародних відносин (підрозділ КНУКіМ), проректора КНУКіМ.
Не менш різноманітною є підприємницька діяльність Інни Олександрівни Костирі.
Вона є: керівником приватного салону краси «Пелес» (Palas), що розташовується за адресою: м.Київ, Печерський р-он, вул.Щорса 36 б. – до речі, у новобудові на земельній ділянці, що належить державному КНУКіМ.
Інна Олександрівна Костиря також є керівником приватної фірми ТОВ «Юрпласт» (ОКПО 32664857, рег. № 10701310000027236), яка зареєстрована Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією 07-10-2003 за адресою: м.Київ, вул. Кутузова 2 кв.46. Види діяльності цієї фірми: «виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари».
Але – головне – Інна Олександрівна Костиряюридично є керівником, а до 11 квітня ц.р. була і ректором приватного Київського університету культури - КУК, юридична адреса: 01042 м. Київ, вул. Чигорина, 20 (код ЄДРПОУ 31028309, тел.529-93-32). Найцікавіше, що КУК займає аудиторії державного Київського національного університету культури і мистецтв, бо своїх немає (юридична адреса КУКу– це адреса корпусу державного КНУКіМ), а також використовує професорсько-викладацький склад КНУКіМ за фактичною відсутністю власного. Не зважаючи на те, що І.Костиря рахується керівникомКУК, справжнімвласником цього приватного вищого навчального закладу називають М.Поплавського.
Тепер до всього цього розмаїття посад І.Костирі додалась посада гендиректора державного Палацу «Україна»,що відкриває нові перспективи і для неї і для М.Поплавського, з огляду на державні фінансові потоки, особливо ті, що виділені і залишені недоторканими навіть за сучасних надскладних умов на «Крок до зірок».
Втім, і цього, очевидно, Інні Олександрівні виявилося замало, бо вона ще вирішила приєднати до своїх посад титул депутата Київради, зареєструвавшись кандидатом на одномандатному мажоритарному виборчому округу № 36 шляхом «самовисування». Щоправда самовисування тут – «фіговий листочок» справжньої сили, яка Костирю рухає все вище: Михайло Поплавського.
Йде на ці вибори і вже згадуванаСвітлана Анатоліївна Легка, теж «самовисуванкою»по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 35 – по сусідству з округом І. Костирі.
А що ж міністр Нищук? Може він про «Крок до зірок » ані слухом, ані духом, та й про М.Поплавськогоз якимсь тамКУКом жодного уявлення немає? І з керівником КУКа та «самовисуванкою»І.Костирєю незнайомий?
Та ні, пан Євген сам – у вузькому колі – неодноразово обурювався «розпилом» грошей під вивіскою того ж «Кроку…». Що ж тоді завадило міністрові, обраному Майданом, підняти руку на скорочення даної статті видатків свого відомства, якщо він обізнаний щодо цього дерибану бюджетних коштів? Відповідь на це запитання проста: його син, Олекса Нищук, вчиться у тому самому приватному Київському університеті культури - КУКу, керівником,адонедавна і ректором якого, а також чинним директором Інституту журналістики і міжнародних відносин і одночасно завідувачем кафедри міжнародних відносинякого є Інна Олександрівна Костиря: Олекса Євгенович Нищук- студент другого курсу групи МВ («міжнародні відносини») цього самого КУКу, справжнім власником якого, за деякими даними, є сам М.Поплавський.
Ось і хочеться запитати пана міністра культури : невже Вам не соромно перед онкохворими дітьми, які отримують на своє лікування, а правильніше було б сказати – на своє життя, з держбюджету суму, п’яту частину якої відведено на концерти, в яких, прикриваючись ніби то пошуком «молодих талантів»під виглядом програми, що вже кілька років щедро фінансується з бюджету і навіть за сучасних умов залишилася недоторканою, дерибаняться Поплавським та його компаньйонками бюджетні гроші? (Не маємо нічого проти молодих талантів, але життя, особливо теж молоде, життя дитини – набагато важливіше). Пане міністре: а як же ті сотні загиблих та покалічених героїв Майдану, серед яких Ваш колега і Ваші студенти? Хіба вони віддали своє життя або здоров’я за зміцнення «імперії» Михайла Поплавського? Невже їх попіл не стукає у Ваше серце, пане Євгене? Чи серце «голоса Майдану» Нищука і серце Міністра Ніщука – дві великі різниці?
|