Гетьманський край

Археолог В.Мезенцев: «Дослідження Батурина продовжуються!»

Починаючи з 2001 року, кожного літа, в Батурині збираються археологи  аби відкопати і дослідити загадки мазепинської столиці.

Цей рік не став винятком: до Києва з Торонто (Канада) прибув виконавчий директор українсько-канадського Батуринського археологічного проекту, доктор Канадського інституту українських студій Володимир Мезенцев для участі в Батуринській експедиції.

Володимир Мезенцев вже кілька років плідно співпрацює з редакцією журналу «Музеї України». На шпальтах видання друкувалися звіти минулих експедицій, пан Володимир став членом редколегії, представником часопису в Канаді.

Після закінчення археологічного сезону, відбулася  розмова головного редактора журналу «Музеї України» Віктора Тригуба  з паном Мезенцевим.

-Пане Володимире, у 2008 р. ваша експедиція розкопала 167 могил батуринців XVII-XVIII ст. на цвинтарях Троїцького собору, фортеці та Воскресінської церкви у цитаделі. З них - 18 поховань відносяться до жертв погрому 1708 р. Археологи та залучена спеціалістка з антропології д-р Катерина Полив’ян, виявили на їхніх черепах і кістках пошкодження, заподіяні зброєю, що були причиною смерті цих осіб, та сліди обпалення.  Ця знахідка викликала бурхливу реакцію серед істориків - в Інтернет-просторі буквально почалася «війна».

-Дійсно, поголос був дуже великий. Цю «бурю» ми пережили і в Канаді. Я навіть передрукував  з Інтернету всю цю полеміку – вийшло понад 400 сторінок – ціла книга! 

Але, археологічні знахідки  доводять, що  каральні погроми Меншикова в Батурині таки мали місце! На місці собору знайдено численні окремі людські черепи, кістки та їх купи у перемішаному стані без анатомічного ладу. Переважно це є залишки давнішніх поховань, зруйнованих в ході побудови мурованого храму. Однак, частина кісток може належати загиблим від московської навали, тіла яких лишились непохованими. Пізніше новосели у Батурині чи селяни з навколишніх сіл, могли збирати їхні перетлілі рештки і ховати братськими могилами на цвинтарях.

- Можна сказати, основна версія загадки загибелі Батурина майже підтверджена. Головне завдання Президента України виконано: відкрито  відбудовану козацьку столицю. Та Ваша експедиція не завершується. Що ще шукають археологи?

-Батурин відкрився  для туристів, а не для археологів. Для звичайного відвідувача працюють музеї, відроджено Батуринський палац, реконструйовані цитаделі та церкви. Батуринський заповідник отримав своє історичне обличчя.

Але  головний скарб знаходиться ще в землі. Мазепинська столиця не відкрила всі свої таємниці. В цьому році ми провели дослідження гетьманського палацу, і виявили цікавий об‘єкт: в 36 метрах від палацу Мазепи знайшли залишки житлової споруди. Встигли відкопати тільки на чверть. Уже зараз її розміри вражають: тільки підвал сягає чотирьохметрової глибини.

 В  підвалах знайдені цікаві речі: мазепинська ( українська) цегла, фрагменти фігурного фасаду, залишки напівкруглої цегли, керамічні полив‘яні розетки, кахлі з рослинним та геометричним орнаментом та інший  будівельний матеріал мазепинського періоду.  Є унікальна знахідка –  сюжетні кахлі  з янголом. Поки знайшли окремі фрагменти цього малюнку. Але якщо зібрати  знайдені «пазли», то вийде кахля розміром 10х15 . Скоріш за все,  це була фризова прикраса фасаду печей.

Такий інтер‘єрний декор  наштовхує на думку, що будівля відноситься до палацового комплексу. Але однозначної відповіді нема. Цілком можливо, сюди зносили все сміття, коли прибирали у  Мазепинськму палаці після пожежі.

- Історичні російські джерела стверджують -  Меншиков хотів зберегти Батурин для себе і через кілька років після трагедії він викупив ці землі. Тож, пожежі тут не було.

-В підвалах відкопаного будинку  ми знайшли багато полив‘яних  плиток, які змінили свій колір. Така зміна кольору виникає при дії високих температур. Тож, вже  можна стверджувати - Гончарівка горіла.

- Як Ви думаєте, чи міг залишитися в Батурині скарб Мазепи? Адже преса багато пише про гігантський золотий і срібний запас Гетьмана…

- Якщо Ви маєте на увазі коштовності, то я можу Вас завірити – скарбів  в Батурині нема! Меншиков  неодноразово переривав батуринську  землю  і  розбирав кожний будинок по цеглині. А після нього копали селяни, розтягуючи будівельний матеріал по своїх оселях. Особисто я  вважаю, Меншиков тут  нічого знайшов. Тому лють його була настільки дикою, що він столицю вирівняв із землею.

Скоріш за все, Мазепа вивіз  свої скарби з Батурина раніше. Є інформація, що Гетьман фінансував шведський похід. Карл ХІІ неодноразово позичав кошти у Мазепи, та віддати їх так і не зміг -  1718 року, він раптово помер. Після смерті швецького короля Орлик пробував повернути позичені кошти, але тоді до влади прийшла опозиція…

Так що,  шукачів скарбів я можу засмутити -  мазепинського скарбу в Батурині немає!

- Як проходили розкопки цього року?

- Розкопки цього року були не такі масштабні, як минулого. Якщо ми тоді працювали 2,5 місяці, то нині лише 21 день.

На розкопі  в Батурині працювало  майже 150 людей. В основному студенти  Чернігівського університету.

Крім того, що копали Гончарівку, багато часу зайняло обкопування фундаменту Свято- Троїцької церкви. Зараз її готують до реконструкції –  планують фундамент перекривати бетонною плитою.

- А як  із фінансуванням?

- Як завжди, допомогли приватні особи з Канади та Америки, які жертвують на Батуринський археологічний проект. Та й українська сторона поки що не залишилась осторонь – виділила гроші. В генплані розвитку  Заповідника -  відбудова Троїцького собору. А ось чи будуть гроші наступного року – не відомо.

В Україні вже  виступають проти  подальшої  відбудови Батурина. Тож, політична розкладка майбутніх виборів покаже. Але  нам не звикати – ми починали при Кучмі майже на голому ентузіазмі. Для нас головне – аби не заважали.

- Щодо Троїцького собору. Гідно  із законодавством, об’єкт, зроблений за приблизним проектом, не є пам’яткою. Як буде  виглядати Батуринський собор?

-  У 2008 році я та В. Коваленко зробили реконструкцію Батуринського собору. Ми дослідили автентичні  собори мазепинського типу. В Україні їх залишилося всього чотири. І так склалося, що  вони  відносяться до  Московського патріархату. Я вже  робив спробу  сфотографувати і вивчити їх, але отримати дозвіл    на наукову роботу значно складніше, ніж знайти скарб Мазепи! Мої прохання просто нахабно ігнорують. Я навіть не уявляв собі наскільки складні у вас відносини з Московським Патріархатом!

 - Це ще один гострий кут нашої внутрішньої політики . Але, сподіваюсь, Вам, я к іноземному історику, буде  дозволено вивчити наші пам‘ятники.